четверг, 1 сентября 2011 г.

Результат проведення єдиного методичного дня (у межах серпневих нарад) 29.08.2011р.


Проблемна тема міста:
“Взаємодія методичних служб міста, району і  освітнього закладу у здійсненні компетентнісного підходу до навчання як основи для забезпечення якості освіти ”
Проблемна тема РМЦ вчителів хімії:
«Використання інноваційних підходів при формуванні освітніх компетенцій учнів на уроках хімії в умовах допрофільного та профільного навчання»
Пріоритетні  напрямки  роботи  методичної служби на 2011-2012 н.р.
      Впровадження перспективних інноваційних технологій, методів і прийомів роботи в практику викладання навчального предмету.
      Реалізація компетентнісного підходу в умовах переходу до профільної освіти.
      Екологізація освітнього простору, як засіб формування ключових компетентностей учнів.
Рекомендації:

Методичні рекомендації щодо викладання
хімії у 2011-2012 н.р.
У 2011/12 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:
Клас
Профіль,
рівень
Кілть годин
Програма
7
-
1
Хімія. 7-11 класи. Програма для ЗНЗ – К.: Ірпінь: Перун, 2005.
8
-
2
9
-
2
9
Для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов
1,5
8-9
Поглиблене вивчення хімії
4
Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. –  К.:«Вікторія», 2009
10-11
Профільне навчання
-          Рівень стандарту
-          Академічний рівень
-          Профільний рівень


1-1

1-2

4-6

Хімія. 10-11 класи. Програми для профільного навчання учнів ЗНЗ (рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень, поглиблене вивчення) Тернопіль «Мандрівець» , 2011.
Хімія. 10-11 кл. Програма для ЗНЗ. Київ, 2010.
5-12
Варіативна складова
-          Курси за вибором
-          Факультативи

Навчальні програми курсів за вибором та факультативів «Хімія» 5-12 класи. Тернопіль. Мандрівець. 2010. (Упорядники – О.Дубовик, С.Фіцайло)

Хімія. Допрофільна підготовка та профільне навчання: курси за вибором (укл.Дубковецька Г.М.). – Тернопіль: Мандрівець, 2010.
 
Навчання хімії потребує раціонального застосування різних методів й організаційних форм навчання, як тих, що вже міцно закріпилися в шкільній практиці (проблемне навчання, групова робота, дидактичні ігри тощо), так і нових, зокрема інтерактивних методів, інформаційних технологій та комп’ютеризації процесу навчання.
Підготовка до ДПА та ЗНО з хімії вимагає ознайомлення учнів з аналогічними тестовими завданнями, вимогами до якості таких робіт, критеріями оцінювання. Тому важливо пропонувати на уроках хімії систему завдань з формування в учнів навичок самоконтролю, самооцінки, умінь відповідати на тестові завдання тощо. З цією метою упродовж навчального року можна використовувати для відпрацьовування учнями навичок і вмінь завдання зі збірників для проведення державної підсумкової атестації учнів 9 та 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Реалізація функцій теоретичних знань (описової, пояснювальної, евристичної, у тому числі прогностичної) і тісний зв’язок їх з практикою, з життєвим досвідом учнів та вже набутими у процесі попереднього навчання знаннями має спрямовуватись на забезпечення різнохарактерної та різнорівневої діяльності учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.
Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.
Предметною комісією Науково-методичної ради міністерства з питань освіти схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах ще ряд навчальних програм курсів за вибором та факультативів, що не увійшли до складу зазначених збірників, а саме:
·         «Основи експериментальної хімії», авт. Прибора H.A.;
·         «Хімія для детективів», авт. Шапошнікова І.М., Прибора H.A.;
·         «Хімія в криміналістиці», авт. Шапошнікова І.М.;
·         «Вода та сучасні методи її очищення», авт. Забава Л.К., Габріелян A.A.;
·         «Хімія і здоров’я. 9 клас», авт. Карагаєва М.В.;
·         «Абетка самоосвіти школяра з хімії. 7 клас», авт. Коростіль Л.А.
Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором(факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи. Окремі розділи запропонованих у збірниках програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором.
Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.
Наведемо декілька прикладів. Навчальна програма «У світі окисно-відновних реакцій» може використовуватися в основній школі (в 9 класі на стані допрофільної підготовки) як факультативний курс і у старшій профільній школі (10 або 11 клас) як курс за вибором. Вивчення курсу за вибором «Вибрані питання загальної та органічної хімії. 11 клас», розрахованого на 68 годин, можливо запланувати на два роки, змінивши розподіл годин. У такому разі в 10 класі вивчається розділ «Вибрані питання загальної хімії» (34 год.) а в 11 класі — розділ «Вибрані питання органічної хімії» (34 год.). Розділ «Вибрані питання загальної хімії» зазначеного курсу може вивчатися й як самостійний курс за вибором у 11 класі, насамперед у класах академічного рівня. Так само, як окремі курси за вибором або факультативи, у різних класах навчання можуть вивчатися окремі розділи курсів таких як «Розв’язування та складання завдань з хімії. 7-12 класи», «Розв’язування задач з хімії. 10-11 класи» тощо. Оскільки розподіл годин у навчальних програмах орієнтовний, учитель може запланувати на вивчення цих розділів від 9/12 до 17/34 годин.
Облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на окремих сторінках класного журналу або у окремому журналі (за рішенням навчального закладу). Облік факультативних занять здійснюється в окремому журналі Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з факультативів із курсів за вибором приймається навчальним закладом.

10-11 класи.
Рівень змісту освіти, на якому вивчається хімія, визначається профілем навчання. Таблицю відповідності рівня змісту хімічної освіти і профілю навчання наведено у методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії у 2010/11 навчальному році (лист МОН від 21.08.2010 № 1/9-580). 
Напрям навчання
Профіль навчання
Рівень змісту освіти

Універсальний
Академічний
Природничо-математичний
Фізико-математичний
Рівень стандарту
Математичний
Фізичний
Академічний рівень
Екологічний
Біолого-фізичний (медичний)
Географічний
Біотехнологічний
Біолого-хімічний
Профільний рівень
Хіміко-технологічний
Агрохімічний
Фізико-хімічний
Суспільно-гуманітарний
Історичний
Рівень стандарту
Правовий
Філософський
Економічний
Філологічний
Української філології
Рівень стандарту
Іноземної філології
Історико-філологічний
Технологічний
Технологічний
Рівень стандарту
Інформаційно-технологічний
Художньо-естетичний
Художньо-естетичний
Рівень стандарту
Спортивний
Спортивний
Рівень стандарту
Як зазначено у додатку до листа МОНмолодьспорт від 29.04.11 №1/9-325 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2011/12 навчальний рік» навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової. Також, за рахунок збільшення годин, окремі предмети можуть вивчатися за програмами академічного рівня, а не рівня стандарту, як це передбачено Типовими планами.
З огляду на зазначене та з метою забезпечення умов для опанування учнями 10 класу змісту хімії на академічному рівні рекомендуємо за рахунок варіативної складової виділити не одну, а 2 години на вивчення хімії. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми.
 Пропонуємо орієнтовний розподіл годин між темами для такого варіанту навчання хімії в 10 класі на академічному рівні:
·         «Повторення основних питань курсу хімії основної школи» — 6 годин;
·         «Неметалічні елементи та їхні сполуки» — 35 годин;
·         «Металічні елементи та їхні сполуки» — 24 години; (усього 70 годин, із них 5 годин — резервних).
У класах технологічного (легка промисловість, харчові технології тощо) математичного та, особливо, фізико-математичного профілів за наявності годин варіативної частини рекомендуємо у 10-11 класах вивчати хімію на академічному рівні, що має бути відображено у пояснювальній записці до робочого навчального плану.
Навчальні заклади можуть виділяти години варіативної складової на запровадження курсів за вибором, факультативів, індивідуальних та групових занять.
Навчальними програмами з хімії для 11 класу враховано, що в 9 класі в учнів були сформовані початкові уявлення про багатоманітність органічних речовин, відбулося ознайомлення з представниками різних їх класів і, зокрема, з основними біологічно важливими речовинами, складом, хімічною будовою та деякими властивостями окремих представників.
Розуміння учнями внутрішньо- і міжпредметних взаємозв’язків розділу органічної хімії сприятиме усвідомленому засвоєнню навчальної інформації. Програма містить структурний підрозділ «Міжпредметні зв’язки», який зорієнтує вчителя щодо їх використання під час вивчення певних тем.
Звертаємо увагу вчителів на те, що в старшій школі, де вивчається систематичний курс органічної хімії, учні повинні оволодіти назвами сполук згідно з останніми рекомендаціями IUPAC. З даним матеріалом можна ознайомитися в навчальних посібниках, які мають гриф Міністерства освіти і науки України:
·         Сучасна термінологія і номенклатура органічних сполук /авт. Толмачова В.С., Ковтун О.М., Корнілов М.Ю., Гордієнко О.В., Василенко C.B./ Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008;
Навчання хімії на рівні стандарту. Особливістю змісту навчального матеріалу даного рівня навчання є посилення його практичного спрямування, приділення належної уваги застосуванню органічних сполук, їх біологічній ролі, впливові хімічних чинників на здоров’я людини й навколишнє середовище, пояснення згубної дії алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння.
Дев’ять лабораторних дослідів та одна практична робота мають на меті ознайомити учнів зі складом, фізичними та деякими хімічними властивостями органічних сполук, їх використанням задля безпечного поводження з речовинами і матеріалами у повсякденному житті.
На конкретному змісті навчального матеріалу учні продовжуватимуть вчитися описувати, характеризувати, порівнювати, класифікувати речовини, висловлювати судження про біологічну роль органічних сполук, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між складом, хімічною будовою, властивостями та застосуванням органічних сполук тощо.
Зауважимо, що на рівні стандарту розв’язування розрахункових задач програмою не передбачено.
.......... В умовах профільної диференціації загострюється питання щодо підготовки учнів, які навчаються хімії па рівні стандарту, до зовнішнього незалежного оцінювання. У цій ситуації слід застосовувати внутрішню диференціацію навчання одинадцятикласників, більше уваги приділяти індивідуальній роботі з ними, виконання навчальних проектів, впровадженню групової навчальної діяльності.
Вивчення хімії на академічному рівні. Метою навчання хімії на академічному рівні є забезпечення загальноосвітньої хімічної підготовки, необхідної для успішної майбутньої професійної діяльності.
У змісті програми 11 класу розширено матеріал органічної хімії, що вивчався в основній школі. Належна увага приділяється просторовій та електронній будові молекул органічних сполук, розкриттю взаємного впливу атомів, механізмам органічних реакцій, причинно-наслідковим зв’язкам між будовою, властивостями й застосуванням органічних сполук.
Програмою академічного рівня, на відміну від програми рівня стандарту, передбачено формування в учнів уміння визначати молекулярну формулу газуватої речовини на основі її густини, відносної густини за воднем або за повітрям і масовою часткою елементів, а також за масою, об’ємом або кількістю речовин — продуктів її згоряння.
Вивчення заключного розділу курсу хімії «Роль хімії в житті суспільства» має узагальнюючий характер. Розкривається роль хімії у матеріальному виробництві, енергетиці, охороні здоров’я, забезпеченні харчовими продуктами, побуті. Розглядаються світоглядні питання щодо місця хімії серед наук про природу.
Навчання хімії на профільному рівні. Програма профільного рівня складається з двох розділів: «Органічна хімія» та «Узагальнювальне повторення найважливіших питань курсу хімії».
Теоретичною основою розділу «Органічна хімія» курсу хімії 11 класу є теорія будови органічних сполук. До ключових питань змісту належать: електронна і просторова будова речовин, взаємозв’язок між їхніми складом, структурою, властивостями й застосуванням, гомологія, ізомерія, конформації, механізми реакцій заміщення і приєднання, взаємний вплив атомів у молекулі, методи дослідження в хімії. На цьому теоретичному підґрунті розширюється (порівняно з академічним рівнем) інформаційне поле вивчення органічних сполук. Фактичний матеріал доповнюється поняттям про галогенопохідні вуглеводні, алкадієни, арени, карбонільні, нітрогеновмісні, в тому числі гетероциклічні сполуки, вуглеводи рибозу й дезоксирибозу, оптичну ізомерію, синтетичні високомолекулярні речовини.
Методичні питання вивчення сучасної теорії будови органічних сполук, гібридизації, видів структурної і просторової ізомерії, механізмів органічних реакцій розроблено в літературі досить докладно і, як засвідчує досвід, не становлять проблеми ні для вчителів, ні для учнів. Менше розроблено методику формування понять про оптичну ізомерію, спектральні методи дослідження речовин. На допомогу вчителеві ці питання висвітлюються па сторінках науково-методичного часопису «Біологія і хімія в школі».
Зміст заключного розділу хімії ґрунтується на знаннях учнів, набутих у попередніх розділах, і присвячено систематизації та узагальненню знань про неорганічні та органічні речовини на єдиній теоретичній основі. Матеріал ґрунтується навколо основних блоків знань: речовина, хімічна реакція, закони і теорії хімії, суспільна роль хімії.
Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 7-10 класах містяться у відповідних листах міністерства за 2007-2010 роки.

Тематична оцінка.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (модуля), з урахуванням
-  поточних оцінок;
-  різних видів навчальних робіт (практичних, самостійних, контрольних, творчих);
-  навчальної активності школярів.
Проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається (наказ МОН України від 03.06.2008 р. №496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів ЗНЗ»)
Обов'язковим є проведення 1 контрольної роботи в семестр (2 на рік). Відпрацювання пропущених учнем практичних, контрольних робіт вважається недоцільним.
Рівень навчальних досягнень учнів оцінюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень, затверджених наказом МОН України від 05.05.08 №371 (Інформаційний збірник МОН України, №№ 13-14-15)

Організація проведення інструктажів
з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності
Назва інструктажу
Час проведення
Запис про проведення
Первинний інструктаж з БЖ в кабінеті хімії
1 урок навчального року та 1 урок ІІ семестру
В журналі реєстрації інструктажів із БЖ (журнал зберігається в каб.хімії)
Інструктаж з БЖ
Перед початком кожної лабораторної та практичної роботи
У класному журналі на сторінці предмета в графі “Зміст уроку “.
Форма запису  “Інструктаж з БЖ”
Позаплановий інструктаж з БЖ
У разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо.
У журналі реєстрації інструктажів із БЖ
Цільовий інструктаж
з БЖ
У разі організації позанавчальних заходів
(олімпіади, екскурсії)
У журналі реєстрації інструктажів із БЖ


Структура матеріалів перспективного педагогічного досвіду

1.      Титульний аркуш (назва установи, де узагальнюється досвід, назва досвіду, П.І.Б. автора, предмет, ЗНЗ №, місто, рік)

2.      Зміст досвіду:
-        Вступ: актуальність досвіду, мета роботи над проблемою;
-        Нормативно-правова база: короткий огляд документів з проблеми;
-        Теоретична основа досвіду: короткий анотований огляд літератури;
-        Технологія досвіду: провідна ідея досвіду, розкриття сутності досвіду, прогнозовані результати;
-        Результативність: результати анкетування, оцінювання уроку педагогами, батьками, учнями, результати контрольних зрізів з предмета, рівень сформованості основних компетенцій учнів;
-        Висновки: оцінка результатів роботи, можливість їхнього використання, наукова новизна проблеми;
-        Список літератури з проблеми.

3.      Анотація на досвід (керівника навчального закладу, методиста, заступника директора, керівника ШМО): актуальність досвіду, вид досвіду за характером новизни, провідна педагогічна ідея досвіду, результативність досвіду.

4.      Додатки: розробки уроків, розробки позакласних заходів, результати діагностики (таблиці, діаграми), творчі роботи учнів, фото колаж педагогічної діяльності вчителя.
  
Орієнтовна структура плану роботи шкільного методичного об’єднання

1.      Вступ (аналіз роботи за попередній навчальний рік, успіхи, надбання, недоліки та шляхи їх усунення. Мета і завдання на новий навчальний рік).
2.      Науково-методична проблема, над якою працює МО вчителів природничого циклу. Тему, мету і завдання МО формулює, виходячи із аналізу роботи за минулий рік з урахуванням результатів діагностування та анкетування вчителів.
3.      Інформація про членів МО (№, ПІБ учителя, предмет, який викладає, педстаж, класи в яких викладає, атестація (рік), курси (рік), категорія, звання, нагороди, відзнаки.
4.      Самоосвіта членів МО (№, ПІБ учителя, науково-методична проблема, над якою працює, відкриті уроки, позакласні заходи, виступи на засіданні МО.
5.      Графік проведення відкритих уроків (№, ПІБ учителя, клас, предмет, тема уроку, науково-методична мета уроку, дата проведення.
6.  Заходи з підвищення фахової майстерності вчителів (взаємовідвідування уроків, ознайомлення з новинками психолого-педагогічної та методичної літератури, наставництво, виступи, доповіді).
7.      Тематика засідань методичного об’єднання (№, зміст роботи, форма реалізації, методи роботи, відповідальний)                             
      На останньому (підсумковому) засіданні обов’язковим є:
-        Обговорення матеріалів ДПА;
-        Звіт керівника МО, характеристика досягнень та недоліків у діяльності МО;
-        Визначення шляхів удосконалення роботи МО на наступний навчальний рік.
8.      Протоколи засідань (можна оформляти у зошиті або зберігати в окремій папці: присутні, порядок денний, слухали, ухвалили, підписи керівника МО та секретаря МО.
Робота творчих або динамічних груп.

Комментариев нет:

Отправить комментарий